counter create hit Ukraine: A History - Download Free eBook
Ads Banner
Hot Best Seller

Ukraine: A History

Availability: Ready to download

In 1988 Orest Subtelny's "Ukraine" was published to international acclaim, as the definitive history of what was at the time a state within the USSR. In the years since we have seen the dismantling of the Soviet bloc and the restoration of Ukraine's independence - a time of celebration for Ukrainians throughout the world, and of tumultuous change for those in the homeland. In 1988 Orest Subtelny's "Ukraine" was published to international acclaim, as the definitive history of what was at the time a state within the USSR. In the years since we have seen the dismantling of the Soviet bloc and the restoration of Ukraine's independence - a time of celebration for Ukrainians throughout the world, and of tumultuous change for those in the homeland. With this new edition of "Ukraine: A History," Subtelny revises the story up to the spring of 2000. A new chapter focuses on the achievements and failures of the new state and society in international affairs, internal politics, and economic and social development.


Compare
Ads Banner

In 1988 Orest Subtelny's "Ukraine" was published to international acclaim, as the definitive history of what was at the time a state within the USSR. In the years since we have seen the dismantling of the Soviet bloc and the restoration of Ukraine's independence - a time of celebration for Ukrainians throughout the world, and of tumultuous change for those in the homeland. In 1988 Orest Subtelny's "Ukraine" was published to international acclaim, as the definitive history of what was at the time a state within the USSR. In the years since we have seen the dismantling of the Soviet bloc and the restoration of Ukraine's independence - a time of celebration for Ukrainians throughout the world, and of tumultuous change for those in the homeland. With this new edition of "Ukraine: A History," Subtelny revises the story up to the spring of 2000. A new chapter focuses on the achievements and failures of the new state and society in international affairs, internal politics, and economic and social development.

30 review for Ukraine: A History

  1. 5 out of 5

    Linda

    I like to keep up with what's happening in the world. I read 2 newspapers a day and,if I don't have enough background on a happening to feel comfortable "knowing" what to think, I do background reading. I don't mind ambiguity and actually prefer knowing the complexities of a situation than reading something that tries to put matters in black and white. Thus this book. Although it is actually a textbook, it doesn't read like one. And although it is a little over 600 pages long, it reads relatively I like to keep up with what's happening in the world. I read 2 newspapers a day and,if I don't have enough background on a happening to feel comfortable "knowing" what to think, I do background reading. I don't mind ambiguity and actually prefer knowing the complexities of a situation than reading something that tries to put matters in black and white. Thus this book. Although it is actually a textbook, it doesn't read like one. And although it is a little over 600 pages long, it reads relatively quickly. It was, to me, actually hard to put down. The author, moreover, is not biased and gives credit where credit is due, even if it is to the USSR. The current crisis in Ukraine is totally understandable when you read this. Since its "beginning" Ukraine has been seen as a continuous whole although not as a nation. This is because it has been separated by domination by Russia in the east and Poland in the west for most of its history. Back in the 17th century, eastern Ukraine was fighting to keep from being taken over by the Polish Empire. Its western section had been overrun, but Kiev and the lands on either side of the Dnieper were struggling to stay independent. However, it was soon evident that they needed foreign help. Here's the problem. They had 3 choices: the Tarters in Crimea, the Russians or the Turks. Hard choice. But the Tartars had been the "original" invaders so they weren't favored. The Turks practiced an alien religion and Ukrainians weren't comfortable with the association. But Russia practiced the same religion and was also Slavic so it seemed reasonable to ask them for help. Well......... Once Russia helped eastern Ukraine repel the Poles, it began "invading" itself. It wanted to Russify the area. Starting as a very small island in the vastness of Europe/Asia, Russia had a view, already in the 17th century, of being a great world power. So it encouraged its people to move into Ukraine territory and began the policy of putting Russians in high posts, destroying the use of the Ukrainian language, making Ukraine a supplier of grains and raw materials for Russia while industry was promoted on Russian soil. She called Ukraine "Little Russia" almost in affection, but looking behind the name, she actually meant Ukraine was Russian, not Ukrainian. The split between the two parts of the country was a true problem in the consolidation of Ukraine as a specific country or nation of its own. Poland encouraged settlement in the west as Russia encouraged settlement in the east. When things got bad and peasants wanted more land or more independence, the easterners went further into Russia and the westerners migrated to Europe and America. Easterners were forced to accept Russian culture and ideas, while westerners, although under Polish rule, were imbued with European ideas. However, during all its history there was a recognized boundary of "Ukraine" where people were recognized as ethnic Ukrainians. The boundary was roughly the current borders of the country. I won't go into the details on how Ukraine achieved unity and independence, but its current situation is entirely consistent with its history. People in the western part of Ukraine see themselves as an entity with western ideas of democracy and industry, etc. However, the eastern part, the part Russia is trying to take over, has always struggled with its Russian past. Although Russia is currently claiming that the Separatists are actually Russian and traditionally a part of Russia, they are not. They have always been part of Ukrainian territory. However, Russia has tried over the centuries to make it part of Russia by encouraging Russians to move into that area, in much the same way that China is trying to make Tibet part of it by encouraging settlement, like Russia tried to insist that the Baltic States were part of Russia because it had encouraged settlement, and, much as I may raise hackles here, like Israel is refusing to prohibit settlement in the West Bank. If our people are a "majority" or a threatened minority, we have the right to "protect" them and own that land. Not so with Crimea and I won't go into that. It's a whole separate matter. The situation in Ukraine is complicated. There are arguments on both sides but it must be pointed out that, twice, Russia has signed agreements with Ukraine to respect its borders. The history of the country and of the current crisis is fascinating. Although the book only contains history up to 2000, you can see the crisis already in the works. Take the time to look into the matter and understand a little known nation of the world by reading this book.

  2. 4 out of 5

    Amelia

    What an epic book! Starting from pre-history and progressing through about 2008, this sweeping history of Ukraine and Ukrainians is mind-boggling. While lengthy (about 700 pages), few words are wasted because the history of Ukraine is so complex and fascinating. Interwoven with the history of eastern Europe (Poland, Austria, Hungary, etc.) and Russia, Ukraine has endured upheaval, war, famine, and revolution in myriad ways most of the rest of the planet can only read about. Subtelny's writing is What an epic book! Starting from pre-history and progressing through about 2008, this sweeping history of Ukraine and Ukrainians is mind-boggling. While lengthy (about 700 pages), few words are wasted because the history of Ukraine is so complex and fascinating. Interwoven with the history of eastern Europe (Poland, Austria, Hungary, etc.) and Russia, Ukraine has endured upheaval, war, famine, and revolution in myriad ways most of the rest of the planet can only read about. Subtelny's writing is mostly smooth, descriptive, and compelling, infrequently a bit repetitive. In a few of the later chapters, the verb tenses get a bit confused, probably due to the placement of the ending point of the earlier editions. Otherwise, it is simply brilliant if exhausting. Prepare to expand your understanding of not just Ukraine, but also eastern Europe and Russia. Well worth reading, even 700 pages worth, this is one of those books that needs mulling over and deep thought to soak up so much dramatic history and dynamic human history. Pace yourself.

  3. 5 out of 5

    Oleksandr Golovatyi

    5 ігор для мозку щоб читати втричі швидше (промо-лінк) Кращі нотатки з книги: "ряд німецьких учених, зокрема Готліб Байєр, Герхард Міллер та Август-Людвиг Шльоцер, які у 18 ст. служили в Росії, розвинули так звану норманську теорію. В ній доводилося, що Київську Русь заснували варяги - германо-скандинавська народність, відома на Заході як вікінги, або нормани. Підкреслювання важливості германських впливів та натяги на нездатність слов'ян створити власну державу викликали обурення славетного російс 5 ігор для мозку щоб читати втричі швидше (промо-лінк) Кращі нотатки з книги: "ряд німецьких учених, зокрема Готліб Байєр, Герхард Міллер та Август-Людвиг Шльоцер, які у 18 ст. служили в Росії, розвинули так звану норманську теорію. В ній доводилося, що Київську Русь заснували варяги - германо-скандинавська народність, відома на Заході як вікінги, або нормани. Підкреслювання важливості германських впливів та натяги на нездатність слов'ян створити власну державу викликали обурення славетного російського вченого 18 ст. Михайла Ломоносова, який написав гнівну відповідь німцям, доводячи першочергову роль слов'ян у створенні Київської Русі. Твердження Ломоносова дістали назву антинорманської концепції та поклали початок суперечкам, які тривають і досьогодні... Антинорманських поглядів уперто трималися такі два провідних українських учених, як Михайло Грушевський та Микола Костомаров... дані археологічних розкопок не підтверджують широкомасштабної присутності варягів у Київській Русі. Виходячи з цього вони робили висновок, що Київську Русь заснували східні слов'яни." "Слово "Україна" вперше з'являється в літописах у 1187 р. і спочатку вживається як географічне позначення Київського порубіжжя" "Свідченням княжої турботи про церкву стало те, що у 1051 р. він (Ярослав) уперше призначив митрополита київським русина Іларіона" "На додаток до зростаючих соціальних суперечок, у 1068 р. кияни, незадоволені правлінням Ізяслава, вигнали його, посадивши натомість його племінника Всеслава... Події 1068 р. стали віходю в історії, ознаменувавши собою першу документально засвідчену "революцію" на українській землі" "Український історик Стефан Томашківський підрахував, що між 1146 і 1246 рр. 24 князі 47 разів правили в Києві. З них один сім разів займав престол, п'ять князів правили по три рази кожен, а вісім - по два рази. Характерно, що 35 князювань тривали менше року кожне." "на початку грудня 1240 р. Київ упав під ударами монголо-татар" "Серед майже 90 великих селищ і міст найбільшим був, поза всяким сумнівом, Київ. До монголо-татарської навали чисельність його мешканців становила близько 35-40 тис. (Лондон досгя таких цияр лише через 100 років). Для порівняння, такі важливі центри як Чернігів та Переяслав, Володимир-Волинський, Львів і Галич, налічували не більше 4-5 тис. жителів кожен." (Ось чому така велика конкуренція і боротьба була за Київ, - його населення було в 10 разів більше ніж найближчі його конкуренти) "За твердженням Грушевського, який аж ніяк не поділяв норманської теорії, українці є прямими нащадками полян - племені, які відіграло провідну роль у розвитку Києва. Власне, тому саме цей їхній досвід і займає найважливіше місце в історії України. Грушевський вважає, що приписувати Київській добі центральне місце в російському минулому - значило б не тільки применшувати унікальні поляно-українські здобутки, але й обтяжувати російську історію штучними, якщо не перебільшеним, додатком, що стояв би на заваді пошуків її справжнього коріння. Якщо ж все-таки вважати державу засобом збереження київської спадщини, доводить далі Грушевський, то куди більшу частину цієї спадщини зберегли Галицьков-Волинське князівство (Руське Короліство), а пізніше Велике князівство Литовське (повна назва - Велике князівство Литвоське та Руське) з його сильними українськими та білоруськими елементами, ніж це могли зробити розташувані далеко на північному сході Ростовське, Суздальське, Володимирське, Тверське та Московське князівства. Яке ж тоді, на думку Грушевського, відношення російської історії до Київської доби? Подібно до того як Галлія - колись провінція Риму, а нані сучасна Франція - запозичила з Риму багато елементів його суспільно-економічного устрою, законодавства та культури, щось подібне вчинила Москва стосовно Києва. Але Москва не була продовдженням чи якимось другим етапом історичного процесу, започаткованого у Києві. При наявності рис, які Москва запозичила у Києва, її коріння, вважає Грушевський, виростало з географічних, політичних та етнічних умов, притаманних Північному Сходові." "видатний український історик - Томашківський - назвав Галицько-Волинське князівство першою безперечно українською державою, оскільки у 13 ст. в апогеї своєї могутності, ці об'єднанні князівства охоплювали 90% населення, котре проживало в межах нинішніх кордонів України." "у 1253 р. в Дорогочині на Бузі посланець папи коронував Данила як Короля." "Ще переконливіше свідчить про його (Юрія) авторитет подія, що сталася у 1303 р. Невдоволений рішенням митрополита київського перенести свою резиденцію до Володимира на північному сході, Юрій отримує згоду Константинополя на заснування в Галичині окремої митрополії" "Протягмо ста років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності... Тим самим у переламний момент історії вони зберегли в українців, чи русинів, як їх тепер називали, почуття культурної та політичної ідентичності." "У 1363 р. литовці рушили на Поділля, завдавши нищівної поразки Золотій Орді. В той час, підпорядкувавши велику частину Білорусії та України (приблизно половину земель Київської Русі), Велике князівство Литовське стало найбільшим в Європі... Під час просування Альгердаса вглиб України населення часто вітало його війська, що переважно складалися з український підданих або союзників. Якщо й спалахували бої, то, як правило, із Золотою Ордою... Руська (українська, білоруська) мова переважної більшості населення кнаязівства стала офіційною мовою уряду." "Литовські правителі настільки пристосувалисья до місцевих звичаїв Білорусі та України, що за якісь одне чи два покоління за виглядом, мовою та поведінкою вже нагадували своїх попередників - Рюриковичів. Вони розглядали свої завоювання, власне, як місію "збирання земель Русі" й користувалися цим приводом задовго до того, як його запозичила Москва - міцніючий суперник литовців у змаганнях за київську спадщину. Саме тому Грушевський доводив, що Велике князівство Литовське зберегло традиції Київської Русі більшою мірою, ніж Московія. Інші українські історики навіть твердили, що по суті воно стало відновленою руською державою, а не чужоземними формування, що поглинуло Україну." "У 1385 р. королевою Польщі стала дочка Людовіка Угорського Ядвіга, яка через два роки приєднала Галичину до володінь Польської корони" "У 1375 р. у Львові було засновано католицьке архієпископство." "1 липня 1569 р. була укладена Люблінська унія. В наслідок підписання унії утворилася Річ Посполита, що мала єдиного виборного короля, сейм, гроші, податки та єдину зовнішню політику. Але Велике князівство певною мірою зберігало автономію, зокрема місцеве врядування, військо, скарбницю та систему судочинства. Та тепер до Польської корони відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям." "у 1356 р. Магдебурзьке право отримав Львів, у 1374 - Кам'янець-Подільский, у 1432 - Луцьк і в 1497 - Київ, позбувшись таким чином вртручань із боку королів чи княжих урядників." "Важко переоцінити значення Литовського статуту в історії права на Україні. Крім узаконення важливих соціально-економічних змін на Україні в 15-16 ст., він також створив основу для правової системи, що розвинулася згодом, за добми Козаччини. Навіть у 19 ст. у деяких частинах Східної України закони по суті спиралися на цей статут... усвідомлення цього пов'язувало українців із західною політичною й правовою думкою. Інший продукт Київської Русі - Московія, навпаки, в результаті століть монголо-татарського панування не мала можливостей познайомитись з принципами західної законності." "На початку 15 ст. найбільшим містом на Україні був Львів, що налічував близько 10 тис. мешканців (Київ, що лежав беззахисним перед наскоками татар і через який уже не проходили важливі торгові шляхи, населяли всього 3 тис. чоловік). Численне населення Львова, об'єднане у 14 цехів, займалося 36 різними ремеслами." "Завоювання турками Константинополя у 1453 р. поглибило інтелектуальний та культурний застій і позбавило православну церкву найбілш передового й надихаючого взірця." "У 1568 р. Григорій Ходкевич надав притулок у своєму маєтку в Заблудові, що в Білорусі, Івану Федорову - друкарю, якого вигнали з Москви за спроби використати свою "блюзнірську" нову техніку книгодрукарства" "Найбільшим загальновизнаним покровителем православної церкви був "некоронований король України" - князь Костянтин Острозький, один із найбагатших і наймогутніших магнатів Речі Посполитої... У 1578 р. не шкодуючи коштів, Костянтин Острозький засновує у своєму маєтку на Волині друкарню, якою керував Іван Федоров. У 1581 р. з'являється найславетніша її публікація - ретельно відредагована Острозька Біблія. Це була перша повня Біблія, друкована слов'янською мовою. Князь Острозький також заснував школи в Турові, Володимирі, а близько 1580 р. відркив так звану Острозьку академію. За програмою навчання академія стояла нарівні з найкращими єзуїтськими колегіями." "Коли до Львова приїхва Іван Федоров, братство допомогло йому заснувати друкарню. У 1574 р. з'являється його перша книжка "Апостол". Це була видатна подія, що ознаменувала початок книгодрукарства на Україні." "Вже у 1595 р. австрійські Габсбурги, що ворогували з турками, послали на Січ свого посла Еріха фон Лясоту для укладання угоди про спільний виступ проти турецьких військ у Молдавії. Встановивши контакти із запорожцями й папа римський. Січ діяла так, наче вона була суверенною державою, вступаючи у війни й підтримуючи власні зовнішні стосунки." "найвизначнішим козацьким гетьманом до Богдана Хмельницького був Петро Сагайдачний (навчався в Острозькій академії)" "у 1620 р. Сагайдачний разом зі всім Запорозьким Кошем вступив до Київського братства. Цей крок мам продемонструвати, що відтак запорожці стають на підтримку релігійних і культурних потреб України. Того ж року Сагайдачний із православними священниками запрошує до Києва єрусалимського патріарха Феофана для висвячення нових православних ієрархів." "в 1608 р. помер князь Костянтин Острозький" "В 1627 р. у 31-річному віці, Петро Могила стає архімандритом Києво-Печерської лаври, а через п'ять років (в 1632 р.) - митрополитом київським" "Об'єднавши засновану ним у Києво-Печерській лаврі школу зі школою Київського братства, Петро Могила заклав підвалини так званої Могилянської колегії, яка згодом стала одним із найважливіших учбових закладів слов'янського світу." "18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський мир" "В останні дні 1653 р. московське посольство на чолі з боярином Василемо Бутурліним зустрілось з гетьманом, його полковниками та генеральним штабом Війська Запорозького в Переяславі, біля Києва. 18 січня 1654 р. Хмельницький скликав раду козацької верхівки, на якій було ухвалено рішення про перехід України під зверхність царя... Такі історики, як росіянин Венедикт Мякотін та українець Михайло Грушевський, вважали, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) погоджувалася захищати слабшу (українців), не втручаючись в її внутрішні справи; українці ж зобов'язувалися сплачувати цареві податки, надавати військову допомогу. Інший український історик - Вячеслав Липинський - пропонує думку, що угода 1654 р. була не чим іншим, як лише тимчасовим військовим союзом між Московією та Україною... для всіх радянських учених підтримка партійної інтерпретації угоди лишалася обов'язковою." "Україну окупувало величезне, майже 150-тисячне московське військо під командуванням князя Олексія Трубецького... 29 червня 1658 р. під Конотопом царське військо зазнало однієї з найстрашніших у своїй історії поразок... Проте гетьман (І. Виговський) не мзіг скористатися своєю блискучою перемогою. На Україні продовжували перебувати московські залоги; напад запорожців на Крим змусив союзників Виговського - татар - повернутися додому; на Полтавщині знову спалахнули заворушення... У жовтні 1659 р. не маючи змоги продовжувати війну з Московією, Виговський відмовляється від гетьманства й тікає до Польщі." "У 1660 р. між Москвою та Польщею знову вибухнула війна за владу над Україною." "в січні 1667 р. поляки та росіяни підписали Андрусівський мир... По суті, за цим миром Козацька Україна ділилася навпіл: поляки визнавали суверенітет царя над Лівобережжям, а московити давали згоду на повернення поляків у Правобережжя." "У 1668 р. Дорошенко досягає вершини влади, коли підпорядковує як Право-, так і Лівобережжя та проголошує себе гетьманом усієї України." "в 1681 р. Москва підписала з турками Бахчисарайський мир, за яким визнавалися володіння сторін на Україні. Через п'ять років аналогічну угоду Москва підписала й з Польщею. На 1686 р. вся Україна виявилася розділеною між сусідніми державами." "Галичина і Волинь, що формально називались Руським та Белзьким воєводствами" "у 1655 р. араб-християнин Павел Алеппський, мандруючи Україною по дорозі до Москви: "Навіть селяни в Україні вміли читати й писати..."" "До причин невдач українців у той період належить: 1) внутрішні протиріччя між елітарними й егалітарними тенденціями розвитку козацького суспільства 2) інтенсивний зовнішній тиск на ще не сформоване козацьке суспільство з боку Московії, Польщі й Туреччини - трьох наймогутніших держав Східної Європи 3) відсутність у козаків виразно окреслених політичних цілей, а також відповідних інститутів ефективного управління всіма верствами українскього суспільства." "За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшити до 2 тис. кількість студентів." "Невдоволення, що врешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя, було пов'язане з питанням захисту України. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I. (Цар відмовив). Це було для гетьмана останньою краплею. Петро I порушив зобов’язання обороняти Україну від ненависних поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і український гетьман перестав вважати себе зобов’язаним зберігати вірність цареві” (Петро I зрадив Мазепу, а не навпаки) “Із смертю Полуботка Малоросійська колегія дістала свободу дій у Гетьманщині. В 1722 р. Вона впроваджує пряме оподаткування, що стало для українців справжнім лихом. (У 1724 підвищення податків на 600%)" 4 кращих книг про швидкочитання (промо-лінк)

  4. 4 out of 5

    Jonathan

    A very thorough yet enjoyable history of Ukraine and the Ukrainian people. It was originally written in the Soviet era, and this edition was updated to include the first few years of Ukrainian independence. There are many helpful maps and illustrations. My only complaint is that the book is rather ethnocentric. While one learns a lot about the ethnic Ukrainians, including those who emigrated and formed the Ukrainian diaspora, the history of other peoples who lived within the borders of Ukraine a A very thorough yet enjoyable history of Ukraine and the Ukrainian people. It was originally written in the Soviet era, and this edition was updated to include the first few years of Ukrainian independence. There are many helpful maps and illustrations. My only complaint is that the book is rather ethnocentric. While one learns a lot about the ethnic Ukrainians, including those who emigrated and formed the Ukrainian diaspora, the history of other peoples who lived within the borders of Ukraine are ignored. My entire family comes from Western and Right Bank Ukraine, but their experiences and history aren't part of the narrative of this book because they were Jews. Pretty disappointing. The book is definitely written from the point of view of those ethnic Ukrainians. Still, I learned a lot about this old/new country and it's people.

  5. 4 out of 5

    John Lillegard

    Excellent in-depth history of Ukraine. Very long!

  6. 4 out of 5

    Anna

    Коли я була малою, найбільше любила книжки з історії, навіть, коли не дуже розуміла про що в них. Було два радянських підручники, з усіма "строямі" й "угнєтєннимі", були передруки якихось західних дитячих історичних енциклопедій. Але там не було про Україну, а якщо й було, то або Роксолана, або "мать городов" з "воссоєдєнєниєм". Мені, хоч і малій дитині, воно здавалося чужим. І, тут, раптом, на дачі знайшлася ця книга. Не найгарніша, на сірому папері, без ілюстрацій, написана не для дітей, вона Коли я була малою, найбільше любила книжки з історії, навіть, коли не дуже розуміла про що в них. Було два радянських підручники, з усіма "строямі" й "угнєтєннимі", були передруки якихось західних дитячих історичних енциклопедій. Але там не було про Україну, а якщо й було, то або Роксолана, або "мать городов" з "воссоєдєнєниєм". Мені, хоч і малій дитині, воно здавалося чужим. І, тут, раптом, на дачі знайшлася ця книга. Не найгарніша, на сірому папері, без ілюстрацій, написана не для дітей, вона не мала зацікавити, але я просиділа за ней декілька днів. Потім, ми з братом шукали місця, де можна сховатися від "татар", де могли бути засідки "гайдамак", і чи жили у нас в селі козаки. Можливо, з точки зору, історичних наук це не найкраще, що було написано по історії. Та для мене ця книга завжди буде особливою.

  7. 4 out of 5

    Alex

    Great book, covers the history in engaging and well-structured way. Has a Ukraine-centric view, which is another great side of it. A problem that I want to point out is that the pre-1991 part of the book hasn't been rewritten, even with the new editions coming out. So the book still has references to the "present" Soviet rule and what "Soviet historians tend to believe". The new chapters then refer to the new years. I wish the author updated the book throughout to the current frame of reference. Great book, covers the history in engaging and well-structured way. Has a Ukraine-centric view, which is another great side of it. A problem that I want to point out is that the pre-1991 part of the book hasn't been rewritten, even with the new editions coming out. So the book still has references to the "present" Soviet rule and what "Soviet historians tend to believe". The new chapters then refer to the new years. I wish the author updated the book throughout to the current frame of reference. This also makes me think that some of the more recent books about Ukraine during the Soviet era (e.g. Bloodlands) have more of the recently revealed facts, unavailable at the time of original writing.

  8. 5 out of 5

    Artem

    Epic book about Ukrainian history. The author put enormous amount of effort to describe interesting and challenging history of Ukrainians, describing it from political, economic and cultural points of view. Must read for anyone who wants to learn about the history of Ukraine and understand the differences between Eastern European nations.

  9. 5 out of 5

    James

    Definitely a broad, comprehensive history of Ukraine, but I found it quite readable, too. Side note: It's hilarious how differently Polish and Ukrainian historians interpret and describe the same events.

  10. 4 out of 5

    Alex

    Comprehensive overview of Ukrainian history. Good background for understanding today's controversies between Russian and Ukrainian forces. Wish there was an updated version to cover the 2000-2014 years.

  11. 5 out of 5

    Gina

    The definitive history of Ukraine dating back to Kievan Rus. This book was captivating and fascinating. Well worth the price and time for any lovers of Slavic history.

  12. 5 out of 5

    Oleksiy Kononov

    The best narrative of Ukraine's history I've ever read

  13. 5 out of 5

    Catherine

    Ridiculously informative and a pleasure to read (notwithstanding the often depressing subject matter). I look forward to reading it again.

  14. 4 out of 5

    Artur Lipian

  15. 5 out of 5

    Volodymyr Krynytsky

  16. 4 out of 5

    Robert

  17. 4 out of 5

    Chrystyna Dail

  18. 4 out of 5

    Anton Dubinskyi

  19. 4 out of 5

    Mark Romanick

  20. 5 out of 5

    Andrey Sennik

  21. 4 out of 5

    Matt

  22. 5 out of 5

    Mike

  23. 5 out of 5

    Chris Kurth

  24. 5 out of 5

    Oleksii Markhovskyi

  25. 5 out of 5

    Vitaliy Latysh

  26. 4 out of 5

    Volodymyr Okarynskyi

  27. 5 out of 5

    Tetiana Syniook

  28. 5 out of 5

    Aisha Sanusi

  29. 5 out of 5

    Nate

  30. 4 out of 5

    Lara

Add a review

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Loading...
We use cookies to give you the best online experience. By using our website you agree to our use of cookies in accordance with our cookie policy.